ГоловнаБлогиГромадський журналіст ► Петро Порошенко – політичний ляльковод опозиції
знайти

Петро Порошенко – політичний ляльковод опозиції


В країні вже фактично розпочалась президентська компанія. І поки дехто вигукує безнадійні лозунги та звинувачує владу, інші активно проводять PR-компанію та рекламацію.
До сих пір всі намагання опозиційного тріо завоювати довіру українського народу закінчувались фіаско. Адже окрім блокування роботи парламенту та проведення передплачуваних акцій протесту, на кшталт «Вставай, Україно», наші опозиціонери більш ні на що не здатні. Вони не спроможні не тільки на конструктивний діалог з владою щодо покращення життя українського народу, але і на виконання домовленостей між собою та безнадійних обіцянок людям.
Цікаво, чи побачимо ми колись єдиного кандидата від опозиції, якого нам так жваво обіцяли ще в травні місяці?
Відповідь на дане питання можна ждати дуже довго, адже кожен опозиційний лідер переслідує лише свої власні інтереси та опікується особистим рейтингом.
Повернемось наприклад до акції  «Вставай, Україно». Дану акцію можна розглядати як початок президентської виборчої кампанії Арсенія Яценюка, яку він розпочав ні в якому разі не з кращих побажань та схвильованістю долею українського народу, а побачивши і проаналізувавши зростання за останній час політичного рейтингу голови партії «УДАР» Віталія Кличка.
У свою чергу В. Кличко звернув увагу на те, що зміщує акценти діяльності від широкомасштабних масових акцій до більш предметної розмови. На приклад проїхатись по всій країні з «безалкогольним» марофоном. Цікаво, багато користі принесе така «предметна» розмова?
Нещодавня Ялтинська конференція більш за все засвідчила неспроможність нашої опозиції. А. Яценюк та В. Кличко не запам’яталися жодною яскравою фразою – все сказане ними повторюється вже не один рік. «Ми маємо сказати три «ні» - «ні» воєнному блоку з Росією, «ні» російській мові як другій державній і нарешті «ні» «Митному союзу»». Дуже змістовні три «ні» від А. Яценюка. В. Кличко теж далеко не пішов з своєю заученою та вже всім набридлою тезою – «У разі зриву підписання Угоди про асоціацію, президент має піти у відставку». Дуже красномовно, не дивлячись на те, що єдина людина, яка закликала до конструктивного діалогу і робить все можливе для підписання асоціації з ЄС – це і є той самий президент, який має піти у відставку.
Отже, комічні спроби опозиції показати злагоджену роботу, завчені фрази, які повторюються із року в рік під час кожного виступу та розмежування в «спільному» плані дій, свідчать лише про те, що опозиція не здатна домовлятися, проводити спільні заходи та вносити нові пропозиції, а кожен з її лідерів спланував свою окрему лінію політичної гри. А обіцянки, які так щиро звучали з вуст опозиціонерів, як завжди можуть почекати.
Окрім цього, в розмежування дій опозиційних лідерів внесла людина, яка ними ставилася на п’єдестал політичної боротьби і слугувала ореолом натхнення. До тих пір, поки Ю. Луценко знаходився за гратами, опозиція мала в його обличчі мученика та політичного репресанта, який поклав свою свободу на терени боротьби за краще життя українського народу. Але, несподіване звільнення Луценка внесло певний резонанс в рядах опозиціонерів. Мало того, що жоден з опозиційних лідерів не привітав людину, яку нещодавно ставив на п’єдестал політичної боротьби, так ще і  Ю. Луценко публічно розкритикувавши, виказав своє невдоволення методами боротьби опозиційних сил. Все це свідчить лише про те, що в даному таборі ще довго не буде спільної думки, не кажучи вже про «спільний» план дій.
Якщо певні політичні сили з якими ми вже ознайомились займаються перетягуванням канату, то дехто діє дуже злагоджено і ефективно.
На нашій політичній арені з’являється ще одна політична сила, яка незабаром зможе скласти гідну конкуренцію тріо опозиціонерів. На чолі даної політичної сили, як «чорний кардинал» стоїть людина, яка смикає за потрібні їй важелі і виступає ляльководом в політичному театрі опозиції.
Нещодавно почала відродження політична партія, яка в останні роки не вела активної діяльності. Звідки ж таке пробудження і що за ним слідує? «Солідарність» обрала своїм головою Юрія Стеця. Котрий у першій же своїй публічній заяві повідомив, що «Солідарність» буде приймати активну участь в президентських виборах 2015 року і він особисто радитиме Петру Порошенку пропонувати свою кандидатуру в якості єдиного кандидата від опозиції.
Почнемо з того, що Ю. Стець являється екс-генпродюсером «5-го каналу», який підконтрольний П. Порошенку, а «Солідарність» у 2001 році була створена та зареєстрована тим же самим Порошенком. Відродження «Солідарності» може слугувати П. Порошенку майданом для маневрів на політичному поприщі, або навіть для злиття з найбільшою політичною силою. Крім цього, «Солідарність» може бути використана Порошенком для походу окремим крилом на Київських виборах, де провівши своїх депутатів до Київради, Порошенку буде на кого спертися. Тим паче Ю. Стець заявив, що «Солідарність» буде підтримувати всі ініціативи політичного характеру від П. Порошенко. Тільки незрозуміло, як це можна поєднати з висуванням від об’єднаної опозиції, лідери якої напевне не зрадіють такому розмежуванню.   
Ще одним сценарієм розвитку «Солідарності» може бути похід         П. Порошенка на вибори у 2015 році. На яких «Солідарність» безумовно підтримає Порошенка, або того на кого він зробить ставку, розраховуючи на подальшу політичну підтримку.
Отже ми бачимо, що на політичній арені активно починає з’являтися опонент опозиційним силам в якості порошенківської «Солідарності». Хоча дивно бачити, що «Батьківщина» на появу ще одного політичного проекту зовсім ніяк не відреагувала. Значить можна сказати, що ляльковод зробив правильний вибір і смикнув за потрібний важіль.
На даний час П. Порошенко робить все можливе для підняття свого особистого рейтингу та намагається заручитися будь-якою підтримкою.
Адже ми все частіше і частіше починаємо помічати появу                    П. Порошенка в мас-медіа, в якості «героя-рятівника», який відстоює інтереси України у «торгівельній війні» з Росією – хоча це винятково турбота про свій капітал і бізнес. Ні для кого не секрет, що корпорація «Рошен», являється власністю  Порошенко.
Крім цього, Порошенко починають піарити як людину, яка грає важливу роль в підписанні асоціації з ЄС – але і це лише турбота про свої особисті інтереси та можливість підвищити власний рейтинг. PR-технологи П. Порошенка на «УРА» підхопили тематику підписання угоди про асоціацію з ЄС і поєднали її з проектом «Пошуки короля Данила» і отримали непоганий бренд – «Дорогою короля Данила, або Європейські перспективи України», з яким Порошенко збирається в тур по всій Україні. Гарна робота політтехнологів П. Порошенка зробила з нього короля кондитерських виробів, якому «не байдужа» доля українського народу та непомітними кроками виводить на рівень політичного опонента опозиційним силам, який може скласти не аби яку конкуренцію.
Крім цього П. Порошенко заручився підтримкою «головного» опозиціонера Ю. Луценко, фінансуючи його рух «Третя республіка».
Залишається питання, на чиєму боці виступає П. Порошенко, адже він відомий тим, що змінює сторону в залежності від особистих інтересів? І як на все це відреагують лідери опозиційних сил?…

Категорія: Політика
Теги:
Опубліковано: 2013.10.09 22:52


Увійдіть під своїм акаунтом, або зареєструйтесь щоб лишити коментар.

Підпишіться на нові коментарі до записів у блогах (RSS 2.0)