ГоловнаБлогиРівень довіри населення до банків сьогодні дуже низький — засновник Корпорації Ukrainian Business Group ► Рівень довіри населення до банків сьогодні дуже низький — засновник Корпорації Ukrainian Business Group
знайти

Рівень довіри населення до банків сьогодні дуже низький — засновник Корпорації Ukrainian Business Group


19 червня за поданням президента Петра Порошенко Національний банк України отримав нового голову — Валерію Гонтареву. У спадок від екс-голови центробанку Степана Кубіва їй дісталося не лише високе крісло, а й низка задач, що потребують якнайшвидшого вирішення.

В чому полягає першочергове завдання нового голови НБУ?

Стабілізувати курс гривні. Національна валюта, почавши падіння з рівня 8,22 грн/дол. на купівлю і 8,23 грн/дол., 11 квітня досягнула дна на рівні 13,20-13,80 грн/дол. З того часу курс гривні трохи зміцнився — до 11,86-11,90 грн/дол. станом на 19 червня. Проте навіть за такого курсу гривня є надто недооцінена.

На якому рівні курс варто стабілізувати?

За оцінками Міжнародного валютного фонду, її прийнятний для балансів банків, компаній та домогосподарств курс має складати 10,5-11 грн/дол. За такого курсу потреби на ре капіталізацію 22 найбільших банків складатимуть близько 0,5% ВВП, збитки корпоративного сектору складуть близько 2% капіталу кінця 2012 року, а борг компаній зросте на 4% вартості ліквідних активів станом на кінець 2013 року. Тим часом, у випадку курсу ближче до 12,5 грн/дол. потреби на капіталізацію зростуть до 5% ВВП. Також зростуть і витрати корпоративного сектору і домогосподарств на виплату та обслуговування валютних боргів, на придбання імпортної продукції . Крім того, курс 10,5 грн/дол. закладено в державний бюджет поточного року. Відповідно, якщо курс не знизиться, то уряд зіткнеться з нестачею коштів на погашення зовнішніх боргів в поточному році. Зокрема, до кінця цього року уряд має сплатити $1,5 млрд за старими боргами МВФ. Таким чином, знизити курс до прийнятного рівня — одна з невідкладних задач нового голови НБУ як для покращення стану економіки, так і для зменшення соціальної напруги в суспільстві.

Девальвація гривні стала причиною виникнення проблеми погашення валютних кредитів населення. Як її вирішувати?

За даними НБУ, на сьогодні українці мають 87,1 тис. договорів про іпотечні кредити в іноземній валюті на загальну суму 46,4 млрд. грн. (близько $4 млрд.). Взяті до початку кризи за курсом близько 5 грн/дол. валютні позики тепер їм треба віддавати з гривневих доходів за поточним курсом на готівковому ринку (12,00 грн/дол на продаж станом на 5 червня). Через таку курсову різницю вартість погашення суми кредитів зросла для позичальників в гривневому еквіваленті в 2,4 рази. В червні Кабінет міністрів за згоди НБУ запропонував механізм вирішення цієї проблеми за допомогою розстрочки із погашення валютних кредитів. У відповідному законопроекті вони запропонували, щоб позичальники і надалі сплачували кредити і за наявності бажання могли конвертувати їх у гривневі, проте лише за поточним валютним курсом. Але для полегшення сплати боргу банки зможуть реструктуризувати позичальникам валютний кредит таким чином, що гривнева сума регулярного платежу позичальника за кредитом буде зафіксована у тому розмірі, в якому вона сплачувалась на початок поточного року, а строк сплати кредиту буде подовжений до того періоду, який позичальнику буде необхідний, щоб сплатити увесь валютний кредит за поточним курсом регулярними платежами, зафіксованими в гривні.

Чи погодяться позичальники на таку пропозицію?

Позичальників вона категорично не влаштовує. Вони продовжують наполягати на примусовій конвертації несплаченої частини валютних кредитів за курсом на момент залучення позики, а активісти навіть закликають інших позичальників припинити сплачувати банкам регулярні платежі до вирішення цієї проблеми. Проте пропозицію позичальників щодо конвертації кредитів за старим курсом банки розкритикували ще в травні як загрозу для здоров"я банківської системи. За оцінками Незалежної асоціації банків України (НАБУ), конвертація валютних кредитів навіть за більш близьким до сьогоднішнього курсом (7,99 грн/дол. Станом на початок року) призведе до негайних збитків банків від курсової різниці у розмірі 16 млрд. грн. Знайти компроміс між невдоволеними позичальниками і банками — задача для нового керівника НБУ.

15 липня завершиться стрес-тестування 15 найбільших банків, що стартувало наприкінці травня. Потім розпочнеться діагностика ще 20 банків, яка має завершитися до кінця вересня. За результатами стрес-тестів мають бути визначені необхідні обсяги докапіталізації фінансових установ, проте сам механізм рекапіталізації проблемних банків ще не розроблено. Яким він має бути?

За домовленістю з МВФ, першочерговими "рятувальниками" банків мають виступити їх приватні акціонери. Стрес-тествування включає оцінку якості активів та достатності (адекватності) регулятивного капіталу. Зокрема, рівень адекватності капіталу банків, який загалом по банківській системі з кінця 2013 року впав до початку квітня на 3,5 процентні пункти до 14,8%, має бути не нижче 7% у випадку базового сценарію та не нижче 4,5% у випадку несприятливих макроекономічних сценаріїв. Також банки мають подати до НБУ бізнес-плани щодо того, як вони планують дотримуватися вимог адекватності капіталу до кінця 2016 року. Якщо результати обстеження вкажуть на недостатність капіталу, а бізнес-плани вкажуть на нездатність банків дотримуватися вимог до кінця 2016 року, ці установи повинні будуть надати НБУ плани щодо реструктуризації та рекапіталізації (до кінця вересня для 15 перших банків та до кінця листопада для решти). Але якщо коштів акціонерів виявиться недостатньо для рекапіталізації, для цього можуть бути використані державні кошти — але лише в окремих випадках, які відповідатимуть жорстким критеріям. Яким самим жорстким критеріям, окрім системної важливості цих установ, а також яка саме роль в цьому процесі буде відводитися Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, — ще доведеться остаточно вирішувати НБУ і погоджувати з МВФ, а також Світовим Банком. За результатами приватної та державної рекапіталізації, 15 найбільших банків мають привести свій стан у відповідність закладеним в стрес-тести критеріям вже до кінця 2014 року, решта банків — до березня 2015 року.

Чи допоможуть стабілізація курсу гривні та розробка механізму рекапіталізації банківповернути довіру населення до банківської системи?

Дійсно, довіра населення до банків сьогодні дуже низька. З початку року українці винесли з фінансових установ 39,1 млрд грн. депозитів у національній валюті. Якщо спочатку населення робило це під впливом девальвації гривні та зростання нестабільності на ринку, то згодом до цієї причини додалася й інша — зростання кількості неплатоспроможних банків. Наразі НБУ разом з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ввів тимчасову адміністрації або почав ліквідацію вісімнадцяти банків, серед яких є й досить великі — банк "Форум", Брокбізнесбанк та Півднкомбанк. Загалом обсяг депозитів дев"яти з цих вісімнадцяти банків, які ще існували на початок року, складав 26,4 млрд грн, зокрема 16,5 млрд грн — вкладів фізичних осіб. Фактично саме відтік депозитів і поставив стабільність банківської системи під загрозу, тому цей процес схожий на замкнуте коло. Я пропоную продовжити практику рефінансування НБУ комерційних банків на суму відтоку депозитів у попередньому періоді.

Останніми роками банківське кредитування в національній валюті демонструвало надто слабке зростання. В 2013 році гривневий кредитний портфель банків зріс на 17,2%, в то час як приріст гривневих депозитів склав 31,6%. Як НБУ на чолі з новим головою зможе розморозити банківське кредитування?

Однією з основних причин цього розриву була так звана монетарна політика дорогих грошей, яку провадив Нацбанк для утримання на той час де-факто фіксованого курсу гривні. Оскільки основним місцем курсоутворення національної валюти в Україні є не валютний біржовий ринок, як це відбувається у розвинутих країнах, а міжбанківський валютний ринок, для стримування девальваційних тенденцій на ринку НБУ був змушений викуповувати на міжбанку гривневу ліквідність, фактично штучно створюючи її нестачу. За минулий рік НБУ здійснив чистих інтервенцій з продажу іноземної валюти на $3,1 млрд. Як наслідок, вартісний ресурс змушував банки виставляти високі процентні ставки за кредитами в гривні (в середньому 14,6% за короткостроковими, 21,9% за довгостроковими), які були здебільшого не популярні. З цієї причини, а також через високі ставки за депозитами (в середньому 9,9% за короткостроковими, 17,5% за довгостроковими) банки надавали перевагу використання гривневих ресурсів не для кредитування, а для купівлі облігації внутрішньої державної позики (за 2013 рік обсяг ОВДП у власності банків зріс на 15,6%) та виплачувати кредити НБУ на рефінансування. Наразі НБУ вже усунув частину причин високої вартості банківських позик в гривні — перейшов на режим плаваючого курсоутворення гривні і припинив виходити з інтервенціями для зв"язування гривневої ліквідності. Проте цього замало — банки й досі відчувають дефіцит гривневих ресурсів, але цього разу — через відтік гривневих депозитів. Вирішувати проблему низької ліквідності банківської системи доведеться вже Валерії Гонтаревій.

Ще до призначення Гонтаревої НБУ почав перехід на новий тип монетарної — інфляційне таргетування. Коли має відбутися остаточний перехід?

Згідно із домовленістю Києва з МВФ, запровадити монетарну політику, орієнтовану на утримання темпів рості споживчих цін у безпечних межах, НБУ має до травня 2015 року. З того часу основною метою регулятора буде стабілізація споживчої інфляції у межах 3-5% у середньостроковій перспективі проти очікуваної на поточний рік інфляції у розмірі 8,2% в середньому за рік та 16,2% станом на грудень. До кінця червня 2014 року НБУ має підготовити графік переходу до нового режиму.

Які дії цей план має передбачати?

Ці підготовчі заходи мають включати посилення потужностей НБУ з прогнозування, незалежність регулятора, а також зміна його комутаційних практик та операційної діяльності. Після цього НБУ доведеться реформувати власне процес прийняття рішень. МВФ зобов"язав НБУ відокремити функцію прийняття рішень монетарної політики від функції здійснення операцій на відкритому ринку. Раніше ці функції були поєднані, адже метою монетарної політики була стабілізація курсу гривні, а інструментами з її реалізації — операції на відкритому ринку. Тепер основні рішення , зокрема встановлення облікової процентної ставки відповідно до орієнтирів з інфляції, буде приймати спочатку правління НБУ, а згодом , після того як запрацює повною мірою, — комітет з монетарної політики. Також НБУ отримає право розробляти власні прогнози з інфляції без узгодження з прогнозами Міністерства економічного розвитку та торгівлі, схваленими урядом, і встановлювати інфляційний орієнтир. Після цього Нацбанк почне публікувати із деякою затримкою протокол засідання монетарного комітету і посилить комунікаційну складову своєї діяльності. Нарешті, використання всіх інструментів у розпорядженні НБУ буде відбуватися у відповідності до встановленої облікової ставки та інфляційного орієнтиру.

 

Нарешті, використання всіх інструментів, які має НБУ, буде відбуватися відповідно до встановленої облікової ставки та інфляційного орієнтиру. Провести НБУ через увесь цей перехідний період доведеться новому голові регулятора.

http://delo.ua/

Категорія: Фінанси
Теги: Руслан Демчак, Демчак
Опубліковано: 2014.10.26 12:22


Підпишіться на нові коментарі до записів у блогах (RSS 2.0)