ГоловнаНовини ► Ліси – державі чи монополія однієї сім’ї?
знайти

Ліси – державі чи монополія однієї сім’ї?

Ліси  – державі чи монополія  однієї сім’ї?Видаючи бажане за дійсне, виконавча влада області як цілком доконаний факт подає громадськості інформацію про передачу лісів, що перебувають у комунальній власності, обласному управлінню лісового і мисливського господарства.

Однак «поставити крапку на комунальних лісах» досі так і вдалося, незважаючи на розпорядження голови ОДА Бориса Клімчука, який зобов’язував чиновників зробити це ще до 20 лютого цього року. Аргументом для такого рішення служила, на перший погляд, благородна мета: передати лісові масиви у руки дбайливого господаря, який би забезпечив раціональне їх використання, піклувався про постійне відтворення зеленого багатства й оберігав його. Однак швидкого бліцкригу на комунальні лісопідприємства не відбулося, а настільки ефективним господарем є державні лісові підприємства, можна переконатися, побувавши у лісових масивах, що перебувають під їхньою охороною вже багато років.

 

ліси волині

Громада – «за» комунальні ліси

Незважаючи на тиск, колективи ДП КЛСП «Ківерціліс» і «Маневичіліс» «Волиньоблагролісу» продовжують самостійно господарювати, бо отримали на це відповідні дозволи в тому ж таки обласному управлінні лісового і мисливського господарства. А депутати Маневицької районної та обласної ради ще раз заявили про свою позицію відстоювати право цих підприємств на виробничу діяльність. Так, 17 березня це питання знову опинилося в епіцентрі уваги обранців громади Маневицького району. Тепер уже не збори депутатів, як було попереднього разу, а сесія райради (голосами 42 депутатів із 59 присутніх на пленарному засіданні) прийняла звернення до Міністерства аграрної політики та продовольства, облради, облдержадміністрації, Антимонопольного комітету України. У ньому - вимога врахувати позицію Маневицької районної ради, яка представляє спільні інтереси жителів району, і припинити будь-які дії щодо вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у користуванні комунального спеціалізованого підприємства «Волиньагроліс», його дочірнього підприємства «Маневичіліс».

ліси волинь

Досить знаково, що така запекла боротьба за волинське  зелене золото (а саме так можна  назвати лісові масиви) розгорнулася цього року, який Генеральна Асамблея ООН оголосила Міжнародним роком  лісів. Відтак маємо і справді  унікальну нагоду привернути увагу до проблеми збереження та відтворення лісів, раціонального управління лісовими ресурсами, визначити, хто справді бережливо ставиться до зеленої спадщини, а хто – бездумно пускає її під сокиру.

Голова облдержадміністрації Борис Клімчук поспішив заявити, що віднині державі (тобто обласному управлінню лісового і мисливського господарства) передаються ще й так звані військові ліси, а також ліси, що входять до земель запасу територіальних громад. Виконання цієї вказівки теж зустріло спротив селян, керівників місцевих самоврядних органів влади. Зокрема, попри тиск Старовижівської райдержадміністрації на сільських голів про свою незгоду з таким рішенням говорили на зборах жителі Смідинської, Буцинської та інших сільських рад.

За пеньками лісу не видно

Увагу навіть зовсім неупередженої людини привертають  сліди вирубки кращих екземплярів  лісонасаджень на різних площах в  Ківецівському районі. «Кому ж  це було потрібно?» - саме таке запитання  напрошувалося, коли при в’їзді в  Ківерці на автотрасу з дубини виїжджав трактор із причепом, навантаженим кругляком. У посадці залишилися кілька пеньків діаметром 1,00 – 0,80 метра. Незважаючи на те, що клеймо на пеньках вказувало на цілком законні вибіркові санітарні рубки, депутат Ківерцівської районної ради Федір Доридор, який має чималий досвід роботи в екологічній службі, відразу визначив, що державним знаком тільки прикривають безчинства.

- Це лісоволодіння ДП «Ківецівське лісове господарство», - прокоментував він. – Поруч із пеньками залишилися незайманими дерева, уражені дубовим трутовиком, із зламаними верхівками та іншими дефектами. Тут вирубали кращі дуби, деревина яких, безперечно, цінується особливо високо.

У лісовому масиві поблизу залізничної колії (теж площі ДП «Ківецівське лісове господарство») – сліди ще більш варварського нищення лісових насаджень. Забравши діловий стовбур, лісоруби залишили пеньки більш як півметрової висоти.

- Це явна ознака  самовільних рубок, - переконаний  Федір Доридор. – Бо ті, хто  тут похазяйнував, навіть не потрудилися  очистити площу, вона захаращена гілками і малими стовбурами.

Один за одним  він знаходить такі ж сліди  поблизу дачного масиву в селі Сокиричі Ківерцівського району. Деякі  пеньки прикриті мохом, хвойними лапами, щоб не відразу впадали у вічі. Біля беріз прилаштовано по 4-6 банок для соку.

- Від такої  нещадної експлуатації дерево  може загинути, - не перестає обурюватися  мій співрозмовник. – Тут справжня  вакханалія. Під сокиру і бензопилу  потрапили цілком дозрілі сосни,  дуби. Площа настільки постраждала  від самовільних рубок, що на відтворення повноцінного лісу тут буде потрібно не один десяток років. Цілком резонно поставити питання про відповідальність тих, хто за своїми професійними обов’язками має доглядати й оберігати цей ліс. А це площа знову ж таки ДП «Ківерцівське лісове господарство».

Щоб побачити це безчинство, не потрібно було далеко заходити в лісові масиви. Видно, злодії не заглиблюються  в хащі, щоб зручно було вивозити деревину. Дійшло до того, що ліс почали рубати навіть у державному заказнику  «Горинські крутосхили», що поблизу санаторію матері і дитини «Пролісок». Тож чому не спіймала на гарячому крадіїв охоронна служба управління лісового і мисливського господарства, якому виконавча влада якраз і хоче передати земельні ділянки лісогосподарського призначення дочірніх підприємств «Ківерціліс» і «Маневичіліс»?

«Чорні  лісоруби» роблять  чорну справу

Якщо вже передавати комунальні ліси, то господарю більш  дбайливому і бережливому, який уболіватиме  не тільки про день сьогоднішній, а  й майбутнє. Однак навіть побіжний погляд на окремі ділянки лісу, де господарює ДП «Маневицьке лісове господарство», переконує: тут йде тотальне знищення лісових насаджень. Головний лісничий ДП КСЛП «Маневичіліс» Володимир Сидорук називає десятки кварталів, де замість санітарних рубок, які мають оздоровити ліс, триває заготівля деревини – без дотримання елементарних правил і норм: 11, 18, 39 квартали Маневицького, 28, 29, 31, 32 – Оконського, 50 – Карасинського, 55 - Новочарторийського лісництв.

- На цих та  й на інших масивах рубки  проводять без відводів, вирубують здорові дерева першого ярусу, залишаючи хворі, пошкоджені, - з болем говорить Володимир Макарович. - Густину лісу зводять до того, що крона дерев, які залишилися, вже не затінює ґрунт. Через це тут виростуть злакові трави, які пригнічуватимуть кореневу систему дерев. Такими рубками охоплено близько 700 гектарів лісу. Приміром, у 39 кварталі, що буквально поруч із селищем Маневичі, вирубано кращі дерева, з яких формують технологічні дрова, хоча під вибіркові санітарні рубки насамперед мають йти сухостійні, пошкоджені, вітровальні, буреломні дерева. Якщо в середньому при санітарних рубках за лісорубними квитками відводиться для вирубування 7-12 кубічних метрів деревини з гектара, то у зазначених кварталах вирубується 30-50 кубічних метрів деревини з гектара. Це підтверджують навіть самі працівники обласного управління лісового і мисливського господарства, зокрема начальник відділу лісового господарства Борис Бобиляс. Таке тотальне вирубування суперечить природоохоронному законодавству. Тож як можна передавати збережені площу лісових насаджень державним лісовим підприємствам, якщо вони самі порушують закон?

За словами  головного лісничого ДП КСЛП «Маневичіліс»  Володимира Сидорука, на відводах працюють бригади «чорних лісорубів». Це сезонні наймані працівники підприємців, з якими ДП «Маневицьке лісове господарство» укладає договори на рубки лісу. Від безробіття людям однаково, що і скільки рубати і пиляти, аби тільки заплатили гроші за роботу. А вже після того, як залишаються лише пеньки, лісники ставлять клеймо на пеньках, узаконюючи таким чином незаконні рубки.

- Наводячи ці  конкретні приклади, сподіваюся  на реакцію природоохоронної  прокуратури, працівників служби  безпеки, - каже Володимир Сидорук.  – Адже всі інші контролюючі  служби або не бувають у лісництвах ДП «Маневицьке лісове господарство», або свідомо закривають очі на грубі порушення природоохоронного законодавства. Вважаю, що слід створити неупереджену комісію, залучити до неї фахівців іншого відомства, щоб припинити такі зловживання.

Створення неупередженої  комісії для здійснення контролю за веденням лісового господарства є  питанням проблематичним і дискусійним у зв’язку з певними об’єктивними і суб’єктивними обставинами. Тому, на думку члена Українського товариства охорони природи Святослава Каркича (в минулому професійного інженера - лісопатолога), однією із причин недостатньо ефективної роботи такої комісії буде чинення зацікавленими особами всілякого відкритого і прихованого спротиву шляхом ігнорування, не подання необхідної достовірної інформації.

- В нас достатньо державних контролюючих органів, які зобов’язані добросовісно і неупереджено здійснювати свою роботу і мають для того широкі повноваження, - вважає Святослав Михайлович. - Тому необхідно з них серйозно питати про результати проведеної конкретної аналітичної роботи по пріоритетних напрямах задля покращення стану довкілля, зокрема рослинного і тваринного світу. Однак питання щодо передачі земельних ділянок лісового фонду площею 55635,1 га обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Волиньоблагроліс» до сфери управління обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агенства лісових ресурсів України, на мою думку, є необгрунтованим і недоцільним.

Бізнес однієї сім’ї

Благими намірами вимощена дорога в пекло – саме ця відома фраза спадає на думку, коли бачу наполегливу впертість виконавчої влади передати всі ліси одному господареві  – державі, яку на Волині конкретно  уособлює управління лісового і мисливського господарства. Власне, тут якраз резонно запитати: а хіба селяни, територіальні громади – це не наша держава? Чому ж треба відділити їх від законного спадку, що залишився від колишніх сільгосппідприємств, створених якраз на спільному внеску колишніх колгоспників? Тим більше, що Лісовий кодекс якраз визнає як державну, так і комунальну власність на ліси.

У своєму розпорядженні  голова ОДА Борис Клімчук (№14 від 19.01.2011 року) посилається на розпорядження КМУ №1465 від 25.11.2009 р. та Указ Президента №801 від 05.08.2010 р. Але в цих документах мова йде про передачу державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери впливу Міністерства аграрної політики та продовольства, і, зокрема, тільки  рекомендується (пункт 6) «… органам місцевого самоврядування в установленому порядку вивчити питання щодо передачі цілісних майнових комплексів комунальних лісогосподарських підприємств у державну власність з віднесенням до сфери управління Державного комітету лісового господарства», а не категорично, без законних підстав, забирати. Це підтверджує і відповідь, яку на своє звернення отримали депутати Маневицької районної ради із Міністерства аграрної політики, підписану першим заступником міністра Д. Безуглим і відправленим 24 березня 2011 року: «Враховуючи той факт, що дочірнє спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Маневичіліс» обласного комунального підприємства «Волиньоблагроліс» створене Волинською обласною радою і є комунальною власністю, питання щодо передачі земель лісового фонду повинно прийматися обласною радою».

Однак, вперто - всупереч позиції Міністерства аграрної політики, позбавляючи територіальні громади права на комунальні ліси, виконавча влада Волині робить все, щоб створити в лісовій галузі області монопольне панування тільки однієї структури, своїми розпорядженнями знищити будь-яку змагальність і конкуренцію, створює сприятливі умови для справжньої сімейної монополії. Адже обласне управління лісового і мисливського господарства очолює Богдан Колісник. Його син Роман – донедавна директор ДП «Камінь-Каширське лісове господарство», а нині – ДП «Цуманське лісове господарство», другий син Зіновій – директор ДП «Маневицьке лісове господарство».

Двоє перших – депутати обласної ради, третій –  депутат Маневицької районної ради. Як обранці територіальних громад, вони мали б захищати інтереси своїх виборців, однак для цієї сімейної династії інтереси власного бізнесу – передусім. Приміром, фірма – «Олдан» (цілком ймовірно, назва скомбінована із власних імен: Ольга і Богдан), бо один із засновників її – Ольга Колісник, дружина начальника управління лісового і мисливського господарства Богдана Колісника. «Олдан» знаходиться за тією ж самою адресою, що й ДП «Городоцьке лісове господарство». На ринку «Олдан» з 2001 року, займається лісопильним, стругальним виробництвом, заготівлею та реалізацією деревини, в тому числі й закордон, орендує 18 тисяч гектарів мисливських угідь на території того ж таки державного Городоцького лісопідприємства. Інша фірма - ТзОВ «Арзу» ще з 2005 року має дозвіл на лісосічні роботи та трелювання лісу. Їй повністю переданий в оренду автотранспорт ДП «Маневицьке лісове господарство». Останнє ж змушене нині замовляти в «Арзу» транспортні послуги і розраховуватися за них! До речі, ця фірма проявила неабиякий апетит до мисливських угідь: у серпні 2008 року хотіла отримати у користування 22390 гектарів за рахунок земель Маневицького держлісгоспу (Галузіївське, Карасинське, Ново-Червищанське лісництва), Любешівського лісомисливського господарства (Залізницьке лісництво) у межах Маневицького і Любешівського районів. Однак тільки завдяки позиції депутатів облради цього не сталося.

Хіба таке тісне  переплетіння сімейного бізнесу  і державних підприємств не суперечить як антимонопольному законодавству, так і намірам Президента Віктора Януковича побороти нарешті корупцію, тіньові схеми й оборудки? Тим більше, що в парламенті зареєстровано законопроект від Партії регіонів про боротьбу з корупцією. Але поки наші народні депутати тільки готуються обговорити його, волинська влада вперто веде «гру в одні ворота»: посилює тиск на дочірні підприємства «Волиньоблагролісу».

Валентина БЛІНОВА,

депутат обласної ради (фракція «Батьківщина»)

 

Новину додано у середу, 18 травня 2011 року, о 17:31, показати всі новини за середу, 18 травня 2011 року
Категорія "економіка", показати всі новини категорії "економіка"
Географія: Волинь, показати всі Волинські новини
Тема: "Опозиція", показати всі новини по темі "Опозиція"

Ще новини по темі: