МС YASEN: "Я ЗАВЖДИ ДОБИВАЮСЯ ТОГО, ЧОГО ХОЧУ!"

Хто насправді такий МС? Чи має він свої маленькі секрети? Що допомагає йому створити потрібну атмосферу у клубі та чим взагалі живе нічний Луцьк, розповідає МС Yasen.

Кажуть, що у Луцьку клубна культура лише почала розвиватися. Проте люди, які є її частиною, намагаються зробити все для того, аби вона була яскравою, цікавою та професійно оформленою. Щоб створити настрій у нічному клубі та його позитивний імідж серед відвідувачів, варто забезпечити максимум емоцій, вражень і, головне, підігріти інтерес публіки до того, що відбувається у залі, де шалений натовп прагне в першу чергу отримати якомога більше "хліба та видовищ".

Тому сьогодні жодна хороша клубна вечірка не відбувається без участі МС – людини, яка під ритми електронної танцювальної музики, запалює настрій публіки та змушує її розважатися до останнього подиху. 
МС Yasen – один із тих, кого знають у всіх без винятку нічних клубах міста Луцька, адже він фактично є єдиним представником цієї професії в обласному центрі, тому як ніхто інший розуміється на її тонкощах, про які він охоче розповів.

- Очевидно, що в роки твоєї ранньої юності ніхто навіть не знав, хто такий МС. Як ти прийшов у цю професію?
- У всіх все починається у дитинстві. Я не виняток. У школі я не дуже добре навчався, тому потрібно було заробляти собі бали іншим способом. От я постійно і брав участь у КВН, був ведучим концертів, одним словом, я завжди багато розмовляв та ніколи не боявся публіки.

- Яким був твій перший серйозний професійний досвід?
- Це не була відразу робота у клубі. Коли я жив у Києві, мені вперше запропонували стати ведучим виставки новітніх технологій, де потрібно було не просто щось розповідати, а проводити конкурси, привертати увагу відвідувачів до теми, підняти їм настрій. Після того вечора я зрозумів, що мені це дуже подобається й було б непогано продовжити цим займатися.

- Ведучий – це ще не МС. Як ти потрапив до клубної тусовки?
- У всьому винен мій хороший друг МС Дим, якого, можна сказати, я десь трохи наслідував. До речі, він зараз досить відомий МС у Києві. Я декілька разів спробував себе в ролі МС у клубах столиці, але дізнався, що у Луцьку відкривають новий нічний заклад, тому вирішив повернутися додому і почав працювати у НК "Золото".

- Що ти відчуваєш, коли стоїш перед публікою?
-Зараз нічого… (сміється) Насправді, у кожного МС є одна проблема: на перших етапах роботи з публікою людина лякається свого голосу, який звучить в залі. У будь-якому випадку мікрофон спотворює голос, тому часто МС думає, що він звучить погано й залишається незадоволеним своєю роботою. Однак з часом це минає. 
А ще, я зізнаюся чесно, що жоден МС не виходить в зал тверезим. Нічний клуб – це багато спокус. Хоча я намагаюся небагато вживати алкоголю, принаймні, стільки, щоб ще можна було самому вийти з клубу.

- Як у тебе складаються стосунки з шанувальницями твоєї роботи?
- Спочатку все було круто – багато шанувальниць, уваги, безбашні фанатки. Але з часом стає очевидним, що дівчатам, які себе так поводять, подобається твій образ. Це нормально, адже ведучий повинен приваблювати людей. Однак я насправді не такий, я дуже вразливий і мені зовсім непотрібна така дівчина. Розуміння цього прийшло лише нещодавно, тому й зараз я ні з ким не зустрічаюся.

- Очевидно, що дівчат у твоєму житті було багато…
- Дуже багато…

- І що жодна не намагалася побачити в тобі не лише МС, а й живу земну людину?
- Було, звичайно, й таке. У мене влітку мало бути весілля, але його довелося скасувати. Ми зустрічалися цілий рік. Однак вона живе у Польщі, а я – у Луцьку. Відстань все-таки зробила свою справу.

- А спробувати знайти альтернативу?
- Розумієш, вона не могла переїхати сюди, а я не хотів до Польщі. Для мене це абсолютно чужа країна і все в ній мені також чуже. Варіантів не залишилося.

- Пригадай найбезглуздішу ситуацію, яка траплялася з тобою під час роботи.
- Якось раз я впав прямо перед всім натовпом на сцені. Я видурювався, хотів якось підпригнути – і звалився прямо піджейці під ноги. До речі, це був дуже крутий корпоратив, на якому зібралося чимало серйозних людей. Звичайно, почував себе не дуже зручно перед народом!:) Але я швиденько встав і відразу втік із залу.

- Про яку вечірку ти згадуєш, як про одну з найвдаліших та найкрутіших?
- Про вечірку, яку ми цього літа разом із dj Маяком та dj Дастіном проводили у місті Коломиї Івано-Франківської області. Це було приватне party біля басейну з неймовірно класною публікою. Воно тривало з дев’ятої години вечора до семи ранку. І найбільше мені запам’яталося за цей час, як о шостій годині ранку біля нас стояв шалений натовп і викрикував ім’я діджея! Тоді ми ще пожартували, що ці відчуття рівносильні оргазму :)

- Чи готуєшся ти до вечірок? Складаєш тексти, продумуєш сценарій?
- Раніше були деякі заготовки, але тепер, коли досвіду стало більше, то взагалі обходжусь без них. Я вважаю, що імпровізація – це найкращий прийом для МС. Тоді все виходить дуже природно й ненав’язливо. Звичайно, в мене, як і у всіх, є вже певний набір фраз, свій стиль, власні прийоми та підходити до роботи з публікою.

- Ти рахуєш клуби, у яких доводилося працювати?
- Ні! Я не можу назвати точної цифри – їх було близько тридцяти?

- Публіка скрізь однакова?
- Безперечно, ні! Насправді, «найлегша» вона у столиці. Це пов’язано в першу чергу з тим, що у Києві багато нічних клубів і люди вже до цього звикли, тому сприймають все швидше і краще.
А у Луцьку дуже маленький вибір клубів і у кожного з них є своя аудиторія, котра не завжди сприймає нормально МС. В нашому місті клубна культура лише розвивається.

- А як розвиваєшся ти? 
- Я також намагаюсь не стояти на місці. Буквально днями мене номінували на щорічну музичну конференцію та церемонію нагородження «WEST NIGHT LIFE AWARDS 2009» в категорії кращий МС Західної України. Фінал та нагородження конкурсу відбудеться 16 квітня у Рівному. Так що поки залишається лише чекати на результати голосування.

- Які плани на майбутнє? Ти ж не зможеш бути завжди МС?
- Якщо чесно, то я про це ніколи не думаю. Насправді, МС – це не моя професія, це, скоріше, моє хобі.

- То що для тебе є справжньою роботою?
- Зараз я можу сказати, що наприкінці березня я планую розпочати власне шоу, яке ми готуємо разом з друзями. Це дуже давня мрія і я надзвичайно хочу її реалізувати, тим більше, що це те, чим я б хотів займатися у майбутньому.

- Розкрий творчу таємницю, що це має бути за шоу?
- У Луцьку такого ще не було. Це має бути американський stand-up (щось подібне до comedy club), а відбуватиметься все в одному із розважальних закладів міста Луцька. Крім того, в мене є ще безліч творчих ідей, але на їхню реалізацію потрібні спонсорські гроші. Також є одна тема, якої взагалі ніхто не робив в Україні, тому це може стати реально авторським проектом і приносити як задоволення, так і прибуток.

- Якщо всі творчі задуми вдасться реалізувати, ти покинеш роботу МС?
- Якщо будуть пропонувати, то я не думаю, що відмовлятимусь. Тим більше деякі мої проекти тісно переплітаються з цією професією.

- А чи не здається тобі Луцьк надто маленьким містом для розвитку?
- Я з нашого міста виїжджав, напевно, разів шість, але завжди повертався назад. Я жив і працював у столиці, проте для мене Луцьк – це найкраще місто. Я ненавиджу Київ, там ти маленька мурашка, ти сіра маса, яка виходить з метро і бездумно ходить вулицями, там важко знайти допомогу. А у Луцьку – друзі, улюблена робота, ти відчуваєш себе кимсь!

- Коли ти купиш собі авто, то яка музика там гратиме найчастіше?
- Відразу скажу, що я не люблю клубну музику. Один мій друг колись сказав, що мені подобаються душевні пісні, музика, у якій є якась суть. Наприклад, я фанат "Бумбокса", а ще часто слухаю реггі. Звичайно, я знаю клубну музику, бо мені це потрібно для роботи, але зовсім не розумію тих, людей, які слухають її вдома, наприклад, вранці. Це музика, під яку танцюють і п’ють коктейлі, або просто "відриваються".

- Після гучних вечірок потрібно відновлювати сили й енергію. Що ти для цього робиш?
- Єдиного рецепту немає. Буває, що відразу після клубу їду з друзями у тихе місце випити пива. Інколи, особливо після трьох підряд робочих ночей, можу чотири дні сидіти вдома і нікуди не виходити.

- Твоє головне провило у житті?
- Завжди добиватися того, чого хочеш. Я переконався, якщо чогось дуже хотіти і робити для досягнення мети все можливе, то неодмінно отримаєш бажане.

Ірина НОВОСАД

Довідково.
МC (з англ. Master of Ceremonies) – в реггі-культурі і хіп-хопі – артист, який в супроводі електронної танцювальної музики виголошує зі сцени слова, які він підготував раніше або зімпровізував безпосередньо на місці. Зазвичай, тексти промовляються у вигляді репу – щоб розважити публіку, а також представити діджея.
MC – це не просто ведчий вечірки, який представляє гостей , дідже, учасників вечірки, проводить конкурси. Його головне призначення – "звести натовп". Майстер вечірок повинен відчувати аудиторію, її побажання та настрій. Він володіє величезним словниковим запасом і почуттям гумору. Мистецтво майстра вечірок означає уміння віддавати енергію і налаштовувати публіку на позитивну хвилю.

Сам термін "майстер церемоній" з'явився в католицькій церкві для визначення офіційного розпорядника у Папському суді (церемоніймейстера). Перші імена церемоніймейстер були зафіксовані в джерелах до XV століття, хоча, за деякими даними, сама посада з'явилася ще в IV столітті, коли імператор Костянтин I Великий надав папам палац під офіційну резиденцію. Церемоніймейстер і сьогодні веде всі обряди і свята, в тому числі Різдво і Великдень, за участю Папи Римського. Він несе відповідальність за фізичну безпеку понтифіка і віруючих у місці поклоніння під час літургії.

Церемоніймейстери були і при дворах світових монархів - в Британській імперії, у Франції, Японії та в Росії.
З кінця 1970-х років термін МС, або репер, став асоціюватися з хіп-хоп-музикою і культурою. MC "читає" римовані рядки, написані раніше або складені експромтом (freestyle), щоб представити глядачам і слухачам діджея, з яким працює, щоб розігріти натовп, просто себе показати і на інших подивитися, або прокоментувати суспільно важливу подію. З розвитком хіп-хопу термін МС стали розшифровувати також як Microphone Controller ("Володар мікрофону"), Mic Checka ("Перевіряючий з мікрофоном"), Music Commentator ("Коментатор музики"), і навіть one who Moves the Crowd (тобто "Той, хто керує натовпом").

Сьогодні термін МС використовують нарівні з поняттям репер, інші вкладають у нього ширший сенс. На Ямайці, на танцполах якої і зародилася сучасна танцювальна культура, також були свої МС - майстри вечірок, які грали власні музичні сети, додаючи до біт-музики римовані і не римовані заклики до миру, молитви, жарти, рекламу свого танцполу.