Старі українські комедії: файні перлини гумору для наших країв
Українське кіно має багатий скарб, а комедії з радянських часів і перших літ незалежності – то справжні перлини, що гріють душу. У Західній Україні, де люблять щирий сміх і колоритних героїв, ці фільми й досі припадають до серця. Ось добірка культових комедій, які стали класикою, разом із їхнім впливом на нашу культуру.
Нові українські фільми про війну, які варто подивитися
“Весілля в Малинівці” (1967): весела веремія
Режисер: Андрій Тутышкін
Ця музична комедія, знята на Одеській кіностудії, – то справжня легенда. Події розгортаються в буремні часи Громадянської війни. Пастух Андрій і його файна Яринка опиняються в центрі кумедної веремії довкола весілля в селі Малинівка.
Фільм прославився завдяки грі Володимира Самойлова в ролі отамана Грициана та пісням, як-от “Ой, там на горі”, що й нині співають у наших краях. “Гумор тут – то чиста сатира на тодішнє життя, але з такою любов’ю до нашого люду, що й зараз смієшся до сліз”, – писав кінокритик Михайло Гринишин. Стрічка й досі файна для вечірнього перегляду.
“За двома зайцями” (1961): хитрощі Голохвостого
Режисер: Віктор Іванов
Культова комедія за п’єсою Михайла Старицького оповідає про цирульника Свирида Голохвостого, який хоче одружитися з багатою, але не вельми вродливою Пронєю Прокопівною, а паралельно залицяється до красуні Галі.
“Проня Прокопівна, коли я вас побачив, я аж обімлів!” – ця фраза Олега Борисова стала народною. Завдяки Маргариті Кринициній і дотепним діалогам фільм розібрали на цитати. “Стрічка сміється над жадібністю й двоєдушністю, але так по-ґаздівськи, що любо дивитися”, – зазначав критик Степан Левицький. У наших сторонах ця комедія – то класика, що не старіє.
“Чоловік із гарантією” (1982): щирий сміх
Режисер: Ада Неретніце
Ця душевна комедія, хоч і менш знана, розповідає про сільського хлопця, який приїжджає до міста й потрапляє в кумедні пригоди. Фільм наповнений легким гумором і показує, як різняться село й місто в 70-80-х роках.
“Це кіно – як файна бесіда за чаркою, де смієшся від душі”, – ділився враженнями критик Василь Садовий. Стрічка тішить своєю добротою й ностальгією за тими часами, коли все було простіше. Для сімейного перегляду в наших краях – саме те.
“Пропала грамота” (1972): козацька веремія
Режисер: Борис Івченко
За повістю Миколи Гоголя, цей фільм мішає комедію, фольклор і трішки містики. Козак Василь, втративши важливу грамоту, вирушає на її пошуки, а по дорозі потрапляє в абсурдні й смішні ситуації.
Іван Миколайчук у ролі Василя – то справжній скарб. “Гумор тут – як гоголівська юшка: і ситний, і з перцем”, – писав критик Юрій Ковальчук. Фільм файно показує козацьку Україну, що особливо близька нам, західнякам, які шанують свої корені.
Чому ці старі українські комедії й досі файні?
Старі українські комедії мають той дух, що тримає їх живими:
- Колоритні герої: Від Василя-козака до Проні Прокопівни – ці персонажі наче рідні, бо в них наші звички й вади.
- Народний сміх: Жарти, що ростуть із побуту, фольклору й іронії, – то наше, рідне.
- Культурна скарбниця: Ці фільми бережуть нашу мову, традиції й ґаздівський дух.
- Ностальгія за старими часами: Для багатьох це – повернення в молоді літа, коли дивилися ці стрічки з родиною.
Цікаві факти про акторів серіалу «Будиночок на щастя»
Cтарі українські фільми варто переглянути
Ці комедії – то не просто сміх, а частка нашої спадщини. Вони вчать нас тішитися простим, сміятися над собою й не забувати, звідки ми. У наших краях, де родина й традиції – то святе, ці стрічки гріють душу. Влаштуйте собі вечір із “За двома зайцями” чи “Весіллям у Малинівці” – і файний настрій вам забезпечений!
