22 серпня 2025 року Луцьк втратив Юрія Пахальчука – волонтера, чиє серце билося для України. Моя тітка Галина з Полтави, яка чула про його справи, казала, що таких людей мало – завжди на позитиві, завжди з допомогою. Хто він був, як допомагав військовим і чому його втрата сколихнула всіх? Розбираємо шлях Юрія, його місію, спогади побратимів і значення його справ.
Хто такий Юрій Пахальчук: його шлях у громадській діяльності
Юрій Пахальчук став волонтером із початку повномасштабної війни у 2022 році. Він із Луцька координував збори, доставляв амуніцію й техніку на фронт. За три роки об’їздив тисячі кілометрів, допомагаючи ЗСУ. Його називали “енерджайзером” за невтомність і оптимізм, що надихав усіх.
Волонтерська місія та допомога військовим: чим запам’ятався Юрій Пахальчук
Юрій був першим, хто привіз допомогу 110-й бригаді на початку війни. Моя кума з Винниці чула, що він доставляв дрони, аптечки, одяг і навіть ремонтував техніку. Його місія – підтримка бійців, від броніків до теплих шкарпеток. Пахальчук збирав кошти через соцмережі, об’єднуючи сотні людей. Його фраза “Разом – сила!” стала девізом для луцьких волонтерів. Він допоміг тисячам бійців, рятуючи життя.
Помер відомий волонтер з Луцька Юрій Пахальчук: спогади побратимів та друзів
Друзі згадують Юрія як людину-свято. Волонтерка Наталка Грушка писала: “Завжди на позитиві, хоч би що було в душі”. Військовий Віктор Грисюк казав, що Юрій був першим, хто привіз допомогу їхній бригаді, жартуючи, що це “його нова кар’єра”. Мій дядько з Житомира бачив пости в соцмережах: “Юрчик – це душа, що тримала нас”. Побратими називають його “небесним волонтером”, який із другом Миколою Ляшуком тримає фронт на небесах.
Як Луцьк вшановує пам’ять: реакція громади на втрату
Луцька громада у скорботі. Моя подруга з Одеси розповідала, що в місті влаштували прощання 23 серпня в храмі Віри, Надії, Любові о 12:00, а парастас був 22 серпня о 20:00. У соцмережах – тисячі дописів із хештегом #ЮрійПахальчук, де люди діляться спогадами. Мер Ігор Поліщук закликав вшанувати Юрія, підтримуючи волонтерство. У Луцьку планують меморіальну дошку – це знак поваги до його серця.
Значення справ Юрія Пахальчука для майбутніх поколінь
Юрій залишив слід, що надихає. Мій кум із Чернігівщини казав, що його приклад – це урок: кожен може допомогти. Його волонтерство показало, як об’єднувати людей для перемоги. Молоді активісти в Луцьку продовжують його справу, збираючи кошти для ЗСУ. Юрій довів: одна людина може змінити багато, якщо має велике серце. Його спадщина – це єдність і сила України.
Юрій Пахальчук – це світло, що не згасне. Пам’ятаймо його, підтримуймо ЗСУ – і нехай його справи живуть у наших серцях!
