Колос добряче нагнав Шахтареви смутку в чемпіонській гонитві
Ой, хлопці, то не матч був, а ціла драма на «Арені Львів»! Команда Руслана Костишина, той Колос із Ковалівки, вперше в історії так файно втерла носа Шахтареви, та ще й у той момент, коли «гірники» надіялися бодай трішки наблизитися до чемпіонського кубка. А тут — бери та й маєш, 2:4, і Шахтар лишився з порожніми руками, як газда без сіна на зиму.
Шахтар — Колос: як то все було?
Матч гудів 19 квітня 2025 року, як тілько годинник вибив шосту вечір. Шахтарі, бач, думали, що то їм Колос буде легкою прогулянкою, але де там! Ковалівські хлопці вийшли на поле, як гуцули на танець — з вогнем в очах. Уже на 26-й хвилині Ррапай так закотив м’яча, що Фесюн тілько очима кліпав — 0:1. А на 38-й Цуріков додав ще одного — 0:2, і трибуни аж притихли.
Шахтар не здавався, і перед самою перервою Марлон таки пробив Пахолюка — 1:2. Надія зажевріла, як вогник у печі. Але в другій половині Колос дальше гнув своє. На 84-й Велетень так гримнув, що ворота задрижали — 1:3. Шахтар ще спробував огризнутися: Кевін на 90+5-й з пенальті закотив — 2:3, і вболівальники вже закричали: «Давай, наші!». Але де там! На 90+7-й Болівар поставив крапку — 2:4, і Шахтар лишився, як той пес без буди.
Шахтар — Колос: хто там ганяв м’яча?
Шахтар вийшов отак: Фесюн у воротах, Вінісіус (замість нього Аліссон на 86-й), Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо в обороні, А. Бондаренко, Марлон, Судаков (Криськів, 86-й) у півзахисті, а попереду Педріньйо да Сілва (Еліас, 86-й), Егіналду (Траоре, 86-й) і Кевін. Але щось їм не йшло, як корові сідло.
Колос же мав Пахолюка на воротах, Сухаря, Бурду, В. Бондаренка (Теллес, 46-й), Цурікова в захисті, Гагнідзе (Демченко, 89-й), Краснічі, Ррапая (Оріховський, 89-й) у півзахисті, а Третьяков (Алефіренко, 72-й), Сидоров (Болівар, 71-й) і Велетень рвали оборону Шахтаря, як вовки отару.
Хто що наробив?
Попередили судді Вінісіуса з Шахтаря — мабуть, занадто гаряче сперечався. А з Колоса пожовтіли Велетень, Болівар і Пахолюк — то хлопці так гарячкували, що аж дим ішов.
Що то за біда для Шахтаря?
Отакої, Колос не тілько вперше в історії переграв Шахтар, але й добряче підрізав їм крила в гонитві за «Динамо». Тепер «гірники» ще дальше від першого місця, а вболівальники тілько головами хитають, як на ярмарку. Костишин, певно, тішиться, як малий хлопець, бо його команда показала, що може не тілько оборонятися, як фортеця, але й кусатися, як бджоли.
Як маєте охоту знати, що там дальше буде з Шахтарем чи Колосом, пишіть, і я вам розкажу, що встиг вивідати. А поки — тримайтеся, вболівальники, бо футбол — то як життя: раз на горі, раз у долині!
