Лілію лісову виявили в національному природному парку «Цуманська пуща» на Волині. Рослина занесена до Червоної книги України. Три тижні екоосвітяни спільно із викладачами кафедри ботаніки ВНУ імені Лесі Українки та працівниками Люб’язівського ПНДВ проводили системні виїзди до лісового масиву Сваловичівської дачі з метою вивчення даного рідкісного виду
Де росте лілія лісова?
Лілія лісова росте в дикій природі України, але її популяція дуже мала. На Волині її можна знайти в «Цуманській пущі» та парку «Прип’ять-Стохід». Ось що робить її особливою:
Квіти пурпурового кольору з темними цятками, які цвітуть у червні.
Висота стебла – до півтора метра, а листя зібране в акуратні кільця.
Росте повільно: від насінини до цвітіння – 5–7 років.
Місцеві екологи, як-от Марія Ковальчук із «Цуманської пущі», кажуть, що саранка любить тихі куточки, де немає людського галасу. «Вона ніби ховається від світу», – жартує Марія.
Чому зникає саранка?
Лілія лісова занесена до Червоної книги України, бо їй загрожує зникнення. Чому? Люди зривають квіти для букетів, викопують цибулини для народної медицини, а ще ліси вирубують. У «Прип’ять-Стохід» я бачив, як туристи випадково витоптують галявини, не знаючи, що там ховається ця красуня. Ось як ми можемо допомогти:
Не чіпайте квіти – краще сфотографуйте.
Тримайтесь стежок у парках.
Розкажіть друзям, чому саранку треба берегти.
Як зберегти лілії?
У «Цуманській пущі» працівники парку щороку обстежують ліси, щоб знайти нові популяції саранки. Вони навіть встановили таблички з написами: «Не рви – збережи красу!» У парку «Прип’ять-Стохід» волонтери допомагають стежити за галявинами, де цвіте лілія. Ботанічні сади, наприклад, у Луцьку, пробують вирощувати саранку, щоб зберегти її для майбутнього.
Легенда про лілію лісову
На Волині розповідають, що саранка – це сльози лісової мавки, яка оплакувала втрачену любов. Може, тому її квіти такі ніжні? А ще в давнину цибулини саранки їли, коли не було чого покласти до столу. Сьогодні ж вона – символ дикої природи Волині.
Замість висновку
Коли я дивився на лілію лісову в «Цуманській пущі», подумав: як мало ми знаємо про скарби, які ховаються поруч. Ця квітка – не просто рослина, а частина історії волинських лісів. Якщо ми не будемо її чіпати, вона ще довго радуватиме око. Тож наступного разу, гуляючи лісом, шукайте саранку – і просто помилуйтеся.
