На перший погляд, продати квартиру, будинок або земельну ділянку — суто власна справа того, кому це майно належить. Однак коли йдеться про надбане у шлюбі, картина ускладнюється. В Україні діє принцип спільної сумісної власності подружжя, тож для окремих правочинів знадобиться згода другої половини.
Найтиповіша омана звучить так: майно записане лише на чоловіка чи лише на дружину, отже, інший до нього непричетний. А насправді важить не тільки те, на кого оформлено власність, а й коли та як це майно з’явилося.
Що відносять до спільного майна подружжя
Здебільшого все, що чоловік і дружина надбали за роки шлюбу, становить їхню спільну власність. Це і квартира, і будинок, і земельна ділянка, і автомобіль, і нежитлове приміщення, і корпоративні права, й інші цінні речі.
При цьому нерідко байдуже, з чиєї кишені йшли кошти й на чиє ім’я складено папери. Куплене у період шлюбу майно може належати обом, навіть коли власником у реєстрі значиться хтось один.
Ось чому під час продажу нотаріус вивчає не лише документи на сам об’єкт, а й сімейний стан продавця — і коли майно набувалося, і коли укладається договір.
У яких ситуаціях згода необхідна
Найчастіше згода другого з подружжя потрібна, коли на продаж виставлене майно, отримане у період шлюбу. Передовсім це нерухомість, транспорт та інше майно, відчуження якого закон велить посвідчувати нотаріально або реєструвати в державі.
Припустімо, квартиру купили у шлюбі, але оформили винятково на чоловіка — тоді для її продажу може знадобитися нотаріально посвідчена згода дружини. І навпаки правило теж чинне.
Така згода доводить, що другий з подружжя про правочин знає, не заперечує проти нього й розуміє його наслідки. Для покупця це важить не менше, адже без потрібної згоди майбутня угода опиняється під ризиком.
Коли обійтися можна без згоди
Не всяке майно за замовчуванням вимагає згоди чоловіка чи дружини. Коли воно перебуває в особистій приватній власності особи, дозволу другого з подружжя може й не знадобитися.
До цього розряду належать речі, набуті до шлюбу, успадковані, подаровані одному з подружжя або куплені за особисті гроші — за умови, що це підтверджено як належить. Та кожен випадок варто зважувати окремо.
Скажімо, дружині подарували квартиру під час шлюбу — цілком імовірно, що це її особиста власність. Однак нотаріус усе одно перегляне документи, підставу набуття права та інші деталі, аби точно з’ясувати, чи треба тут згода чоловіка.
Як саме оформлюють згоду
Згоду на продаж майна зазвичай складають письмово й посвідчують нотаріально. У ній зазначають, на який правочин вона дається, стосовно якого майна та кому дозволено його відчужувати.
Суттєво, аби документ був чітким і відповідав майбутній угоді. Загальні формулювання можуть не спрацювати, якщо правочин стосується конкретного об’єкта нерухомості чи має істотні умови.
Для оформлення можуть знадобитися паспорт, податковий номер, свідоцтво про шлюб, документи на майно та відомості про планований договір. А точний список ліпше уточнити у нотаріуса перед візитом.
Якщо подружжя у розлученні
Розлучення не завжди закриває питання згоди. Майно, набуте у шлюбі, але після його розірвання не поділене, може й далі лишатися спільною власністю колишнього подружжя.
Тому, продаючи квартиру чи будинок, куплені у шлюбі, нотаріус здатен перевірити не лише теперішній сімейний стан продавця, а й те, за яких обставин майно набувалося. Якщо права другого з колишнього подружжя не врегульовано, укласти договір може й не вийти.
У таких випадках факт шлюбу чи розлучення приховувати не варто — навпаки, одразу дайте нотаріусу повну інформацію. Це вбереже і від зволікань, і від ризику, що угоду колись оскаржать.
Чому це важливо для покупця
Згода другого з подружжя оберігає не самого лише продавця, а й покупця. Якщо угоду уклали без неї, попереду цілком можуть постати спори про чинність договору або про права на майно.
Покупець має бути зацікавлений, щоб документи продавця перевірили як слід. Нотаріальна перевірка сімейного стану, підстав набуття майна та наявності згоди зменшує ризики для обох сторін.
Надто це стосується купівлі нерухомості, де йдеться про великі суми та довготривалі наслідки. Краще все з’ясувати ще до підпису, ніж згодом залагоджувати спір у суді.
Типові помилки сторін
Помилка перша — гадати, що власник лише той, кого вказано в реєстрі. Коли майно набуте у шлюбі, права другого з подружжя існують незалежно від запису в паперах.
Помилка друга — оформлювати згоду нашвидкуруч, до ладу не усвідомивши, на який саме договір вона надається. Згода має пасувати конкретній ситуації та конкретному майну.
Помилка третя — забувати про майно, набуте до розлучення. Навіть коли шлюб припинено, спільна власність лишається болючим питанням, поки поділ не відбувся.
Коли варто навідатися до нотаріуса
Радитися слід до підписання договору, а не тоді, коли сторони вже про все домовилися й в останню хвилину виявили проблему. Нотаріус допоможе встановити, чи спільне майно, які документи потрібні та чи обов’язкова згода другого з подружжя.
Якщо вам потрібен нотаріус у Луцьку для оформлення згоди чоловіка або дружини на продаж майна, заздалегідь зберіть документи на об’єкт, паспортні дані сторін та відомості про шлюб чи розлучення.
Висновок
Згода чоловіка чи дружини на продаж майна — не порожня формальність, а суттєвий елемент правового захисту. Вона засвідчує волю другого з подружжя, послаблює ризики для покупця й рятує від майбутніх спорів.Перш ніж продавати нерухомість або інше цінне майно, перевірте, коли його набули, на якій підставі та чи можна назвати його спільним. Вчасна консультація нотаріуса допоможе правильно підготувати документи й завершити угоду без зайвих ризиків.
Оформити згоду чоловіка або дружини на продаж майна та уточнити потрібні документи можна у нотаріуса Веремчука Сергія: https://notarius-lutsk.com.ua/
