У головному соборі Луцька зобразили волинських бізнесменів: люди дискутують. Фреска Ігоря Палиці зникла із Кафедрального собору Святої Трійці.

У верхньому храмі Кафедрального собору Святої Трійці в Луцьку нещодавно “на малюнках” з’явилися волинські бізнесмени та меценати, що підсобили з реставрацією храму. Серед них – Віктор Чорнуха, Леонтій Іванішин та Євген Дудка. Люди навіть поділилися фото, де було видно Ігоря Палицю, але зараз його зображення прибрали.

Реакція на фрески та слова іконописця

Іконописець собору, диякон Юрій Гетьманчук, розповів, що фрески почали малювати ще пів року тому, але декотрі зображення викликали “шумиху”. Через це кілька малюнків довелося поправити, а сам процес призупинили.

«Це зараз трошки шуму наробили. Відносно Палиці, відносно інших меценатів. Ми змушені були перероблювати, розголос нам не посприяв. Зараз через шум ці роботи призупинилися», – зазначив Гетьманчук.

Список меценатів, котрих мали зобразити на фресках, надав митрополит Луцький і Волинський Михаїл, керівник Волинської єпархії ПЦУ. Рекомендовано було 12 осіб, що мали б з’явитися на малюнках.

Можливість змін: кого можуть намалювати натомість?

Нині розглядають варіант замінити образи бізнесменів на портрети діячів культури і мистецтва. Іконописець пояснив, що малюнки розміщують так, аби не втручатися в основні релігійні сюжети храму. Вони з’являються в місцях, що не надто “кидаються в очі”.

«На стінах собору зображають ктиторів, це давня традиція», – зауважує Гетьманчук.

Реставрація: що ще чекає собор?

Реставраційні роботи в соборі тривають уже п’ятий рік. За словами митрополита Михаїла, у планах – “малювати сцени з життя Волині”, де постануть відомі особистості, що вклалися в розвиток краю. Митрополит розповів, що замість звичних текстів у храмі роблять малюнки за взірцем, що наближений до “єгипетської традиції”, де фрески передають культурні й історичні події.

Кафедральний собор святої Трійці, розташований у центрі Луцька, є пам’яткою архітектури національного значення. Собор, зведений у 18 ст., служив монастирем бернардинців, а спроєктував його архітектор Павло Гіжицький у стилі пізнього бароко з місцевими елементами.